this->

В Запорожской области "Железного Феликса" превратили в казака (ФОТО)

21 октября 2017, 13:18 383
В Запорожской области В Запорожской области

Довольно эффективно подошли к вопросу декоммунизации в Бердянской исправительной колонии №77.

Не один десяток лет в скверике перед административным зданием ИК №77 стоял на 3-метровом постаменте бюст эталонного чекиста всех российских времен и народов. И надо же, и после тотальной декоммунизации железобетонный Феликс устоял.

Законопослушное начальство пенитенциарного учреждения решило сносом памятника не заморачиваться, сэкономить во всех смыслах. Изыскали внутренние творческие и материальные ресурсы и с минимальными затратами преобразили "стойкого стража революции" в одного из самых загадочных соратников Богдана Хмельницкого и авторитетного руководителя козацко-крестьянского восстания в 1648 году Максима Кривоноса.

 

Кудесник, имя которого работники колонии скромно не разглашают, старательно поработал над перевоплощением: несколько изменил портретную прическу первоисточника, подправил усы молодцеватого шляхтича, придав им характерную козацкую обвислость, "побрил" эспаньолку, и, чтобы уж совсем снять какие бы то ни было сомнения, соорудил козацкому полковнику вышиванку. Получилось симпатично, хоть и проглядывают прежние черты до боли знакомого образа. Кстати, первоначально бетонный Феликс разительно смахивал на установленный в Бердянске памятник П.П. Шмидту.

И чтобы снять разночтения, на постамент пришпилили табличку из нержавейки "Максим Кривоніс (Перебийніс) 1600-1648 Полковник війська Запорізького".

 

Макси́м Кривоні́с (Кривонос, або Перебійніс також Перейбийніс; близько 1600 — 1648)  — український військовий діяч періоду Хмельниччини, лисянський полковник, один з керівників козацько-селянських повстань в Україні під час Хмельниччини, — зазначено у Вікіпедії. Учасник Корсунської битви, літньої подільської та осінньої волинсько-галицької кампаній 1648 року. Уперше в історії Львова взяв штурмом Високий замок.

Kozak.gif

Біографічні дані про Максима Кривоноса незначні. Про його життя до початку повстання звісток немає. Справжнє його прізвище невідоме. Згідно з однією з версій, він з селянської (інша версія, що з попівської) родини з села Вільшанка (підписувався «Максим Вільшанський»), або Острога. Автор анонімного німецького памфлету (є припущення що це польський генерал Христофор Хувальдт), називає його вихідцем з Шотландії. У цьому разі прізвище Кривоноса може бути перекладом шотландського прізвища «Камерон», що означає «кривий ніс», а не прізвиськом, що посилається на зовнішність Кривоноса. 
Вся відома діяльність Максима Кривоноса тривала кілька місяців протягом 1648 року. Вперше Кривоніс відзначився у Корсунський битві де керував передовим полком козацької армії. Зі сформуванням Лисянського полку став його першим полковником. З червня 1648 року на Поділлі очолив повсталі козацькі та селянські загони, з яких сформував цілу армію. Здобув міста Ладижин, Бершадь, Тульчин, Вінницю та інші. Того часу він титулував себе «полковник його королівської милості Війська Запорізького», без зазначення свого територіального полкового округу, бо сам мав під своєю владою полковників. Також, у 1648 році він наказний гетьман над чотирма полками: черкаським, корсунським, білоцерківським та уманським.

Очолив козацько-селянське військо, яке штурмом взяло (12 липня) Полонне — один з найбільш укріплених замків тогочасної України. 16 липня—18 липня під Константиновомтривали бої між повстанцями (яких рахували на 50 тисяч), на чолі з Максимом Кривоносом, та польськими військами під головним командуванням Вишневецького. Повстанці зазнали великих втрат, але поле битви лишилося за ними. Поляки відступили до Збаража, а Максим Кривоніс з військом рушив від Константинова на південь і, проминувши Межибож, 25 липня взяв приступом Бар — місто, яке укріплене не гірше за Полонне, і до того ж займало важливе стратегічне положення.

Падіння Полонного і Бара зробило у польському суспільстві сенсацію не меншу, ніж жовтоводська та корсунська поразки коронних військ. Значна частина Волині і все Поділля перейшло під контроль Максима Кривоноса.

У Пилявецькій битві Максим Кривоніс командував лівим крилом козацької армії; причому його військо утаборилося окремо від війська Хмельницького. Сама чутка про появу Кривоноса під Замостям викликала у місті паніку.

Максим Кривоніс помер під час облоги Замостя. Причина смерті достеменно невідома. Найпоширенішою є версія, що він помер від чуми. Польський історик Тадеуш Кшонстек пропонує іншу версію: де Максим Кривоніс убитий за таємним наказом Богдана Хмельницького, який прагнув позбутися небезпечного конкурента. Також є припущення, що Максим Кривоніс помер від рани, яку отримав в бою ще до початку облоги Львова.

Источник: Миг
Подписаться Поделиться Твитнуть Обсудить
Комментарии (0)
Имя *
Комментарий *