В Запорожье массово увольняются журналисты: Целый редакционный состав подал заявления об уходе

Две недели назад весь редакционный состав творческой группы «Ранок» на телеканале "UA: Суспільне мовлення" написал заявление об уходе.

Об этом пишет известный запорожский медийщик Олесь Барлиг на своей странице в Фейсбук.

Сегодня, 12 ноября, сотрудники телеканала провели последний прямой эфир программы «Ранок: Запоріжжя». Журналисты доработали, подписали обходные листы и ушли. 

По словам сотрудников, массовые увольнения связаны с разногласиями и давлением со стороны руководства канала.

Цитируем автора:

"Сьогодні ми провели останній прямий ефір програми «Ранок: Запоріжжя», кожен і кожна з нас з’їздили на зйомки, ми завершили підписання обхідних листів і пішли.

Всі ми маємо індивідуальний досвід роботи на телебаченні. Для мене він цього листопада становить 11 років. 11 років найрізноманітніших програм: як нав’язаних тематичним планом, так і тих, що робив із надзвичайним захопленням і жагучим азартом висвітлити ту чи іншу тему. За плечима лишилися унікальні проекти, які продовжують й зараз збирати тисячі переглядів на ютубі, тож вони досі відкриті для нових глядачів. Робота на телебаченні для мене – це в першу чергу робота над власними страхами, виховування у собі дисципліни, вміння шукати з будь-якого глухого кута вихід, тренування здатності бачити неочевидні речі…

Спостерігаючи за реакцією обласного і головного керівництва на наше звільнення – ми лише переконалися, що наше рішення є вірним. Адже озвучена реакція була такою: люди йдуть, і це нормально.
Так, тікучка кадрів для регіональних ЗМІ – річ звична. Але якщо донедавна вона відбувалася на нашій телерадіокомпанії через невдоволеність зарплатнею, то зараз – через нестерпний моральний-етичний клімат, що склався в умовах робочого процесу і джерелом якого, на наше переконання, стали дії керівництва. Це ми озвучили публічно перед всім колективом на нещодавніх зборах, де головною причиною свого уходу назвали: ЗНЕЦІНЕННЯ ОСОБИСТОСТЕЙ і ЗНЕЦІНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ДОСВІДУ.

Зрештою, у певну мить нам стало зрозуміло, що цінності, які Суспільне декларує на загал – не працюють у його колективі. Адже модель обраних стратегій комунікації з підлеглими дуже нагадує модель, що використовується у бізнес-корпораціях, де поставлена мета (результат) важливіші за людський ресурс. Однак фундаментальна похибка Суспільного в тому, що напрацьовувати фінансовий і символічний капітал неможна одними й тими ж методами. Головна особливість Суспільного в тому, що воно має бути максимально партнерським за свою природою. Оскільки телерадіокомпанія є інструмент позитивних соціальних змін, що працює на гроші платників податків – тут підлеглі є такими роботодавцями для свого керівництва, як і у зворотному напрямку.

Однак за фасадом декларованих цінностей ми системно зустрічали тоталітарну модель, коли примхи і капризи стають визначальними для формування виробничих задач для підлеглих. А на запитання: «В чому доцільність цього рішення?» вже звичним стало чути у відповідь: «Бо я так хочу». А критика подібних дій – викликала лише помсту «для неслухняних», коли серед іншого колег заохочували писати один на одного доповідні. Тож враховуючи все це, і зокрема випадки, що напряму розцінюються нами як прояви психологічного насильства – керівництво не могло залишатися для нас, ані професійним, ані моральним авторитетом. І коли в умовах чергових таких непрофесійних дій вкотре жертвою стала наша колега – було прийнято колективне рішення звільнитися. Адже, якщо хтось обрав для себе рішення звільнитися – інші не хотіли лишатися в цій надміру токсичній атмосфері без підтримки і захисту людей, які стали частиною редакційного (комунікативного, фахового, морально-етичного) організму...",- пишет Барлиг.